А у вашому садочку цілком безпечно?

Викрадення немовляти з садочку на Оболоні показало два вразливих місця. Перше – необачність і безвідповідальність батьків. Друге – безпека дітей у самому садочку. І, якщо, необачність стане великою наукою багатьом батькам, хто лишає малюків у візочках «на секундочку» під аптеками, магазинами і садочками. То друге вразливе місце: безпека дітей у садочку — під великим питанням.

Багато людей почали припускати, що цей випадок: ще один спеціально розіграний епізод саме для привернення уваги до безпеки дітей у садочку і перерозподілу охоронного бізнесу. Бо як ще можна резонансно привернути увагу до цього питання? Підстроєне викрадення з героїчним поверненням малюка батькам чи ні, але справді, чи впевнені ви у безпеці своєї дитини, коли вона у садочку? Особисто я – ні. І це мене турбує з першого дня походу сина в садок. Ну нехай є камери. І? Вони не захистять. Як і не захистить дядя охоронець за 50. Чи подужає він одного молодика? А двох? Так само неозброєний охоронець не подужає озброєну людину. Фактично, в багатьох садочках охорони нема. Є номінальна, типу сторожа. Скоріше для того, щоб вночі ніхто не витяг проектор чи комп’ютер. Але захистити дітей навряд чи вони зможуть. Тоді що робити? Не приставляти ж до кожного садочка в країні озброєного амбала? Хоча я вже не проти, якщо чесно 😉

Вхід на територію садочку має бути зачинений і крапка. Зі сторонніх потрапити туди можуть батьки, бабуся/дідусь, няня, кого дитина знає і хто про неї піклується. Як це зробити? Прекрасний варіант я підгледіла в одному приватному домашньому садочку. На територію садочка сторонні потрапити не можуть. Брама зачинена, на ній стоїть кодовий замок, камера і щось на кшталт домофону. Сторонній відвідувач дзвонить, в садочку видно хто хоче потрапити на територію, можна дізнатись до кого відвідувач прийшов за допомогою відеозв’язку. В тому садочку вирішують вихователі пускати чи ні, бо він маленький. В великому садочку цілком може пускати охоронець.

Але ви скажете, що батьків багато і дзвонити щоп’ять хвилин охоронцю – то сказитись можна. В садочку де я бачила такий «пропускник» стоїть циферблат і батьки набирають код аби відкрити браму. Вони не дзвонять. Код знають вихователі, батьки, обслуговуючий персонал. Сторонній відвідувач його не знає. Він дзвонить і проходить фейсконтроль.

Так само будівля садочку має бути зачинена. І тут питання не тільки в тому, що хтось сторонній може потрапити, перестрибнувши браму. Я особисто бачила, як діти вибігають з групи в напрямку виходу. Добре, що зазвичай за дитиною біжить вихователь. Раптом він буде один і зайнятий, наприклад зміною мокрих штанців комусь, відволічеться на хвильку. І охорони не буде на місці, якщо вона звичайно є в садочку, дитина зможе вийти на двір абсолютно без проблем.

Параноя? Мені страшно подумати, що під час прогулянки на територію садочка може зайти будь-хто з будь-якими намірами. І не тільки під час прогулянки. Садочки, як показала практика і ситуація з викраденим немовлям – прохідний двір, де ніхто не несе ніякої відповідальності. І з одніє сторони добре, що сталась така резонансна подія, питання безпеки тепер піднімуть самі батьки. На жаль, усі правила пишуться на крові і помилках. Добре, що цього разу все закінчилось не кров’ю, а хепі ендом. І не варто спускати безпеку дітей на гальма. Мені здається, в цих питаннях ліпше перебдіти.

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s